Ріккардо Зандонай |

Ріккардо Зандонай

Італійський композитор і диригент. Навчався в Роверето у В. Джанферрарі, у 1898-1902 рр. – у музичному ліцеї Дж. Россіні в Пезаро у П. Масканьї. З 1939 р. директор консерваторії (колишнього ліцею) в Пезаро. Композитор працював переважно в оперному жанрі. У своїй творчості впроваджував традиції італійської класичної опери ХІХ ст., перебував під впливом музичної драми Р. Вагнера та веризму. Кращі твори Д. вирізняються мелодійною виразністю, тонким ліризмом, театральністю. Виступав і як диригент (у симфонічних концертах і в опері).

Композиції: опери – «Цвіркун на печі» (Il Grillo del focolare, за Ч. Діккенсом, 1908, театр Politeama Chiarella, Турин), «Кончіта» (1911, театр «Даль Верме», Мілан), Меленіс (1912, там само), Франческа да Ріміні ( за однойменною трагедією Дж. Д'Аннунціо, 1914, Театр Реджіо, Турін), Джульєтта і Ромео (за трагедією В. Шекспіра, 1922, Театр Костанці, Рим), Джуліано (за мотивами оповідання «Легенда про святого Юліана Незнайомця» Флобера, 1928, Театр Сан-Карло, Неаполь), Любовний фарс (La farsa amorosa, 1933, Театр Reale del Opera, Рим) та ін.; для оркестру – симф. поем «Весна у Валь-ді-Соле» («Primavera in Vale di Sole», 1908) і «Далека батьківщина» («Patria lontana», 1918), симф. сюїта Картинки Сегантіні (Quadri de Segantini, 1911), Білосніжка (Biancaneve, 1939) та ін.; для інструменту з орк. – Романтичний концерт (Concerto romantico, для Skr., 1921), Середньовічна серенада (Serenade medioevale, для VLC., 1912), Андалузький концерт (Concerto andaluso, для VLC. і малого оркестру, 1937); для хору (або голосу) з орк. – Гімн Батьківщині (Inno alla Patria, 1915), Реквієм (1916), Te Deum; романси; пісні; музика до фільмів; орк. транскрипції інших композиторів, зокрема Й. С. Баха, Р. Шумана, Ф. Шуберта та ін.