Йоган Кунау |

Йоганн Кунау

Німецький композитор, органіст і автор музики. Навчався в Кройцшуле в Дрездені. У 1680 виконував обов'язки кантора в Циттау, де навчався органу у К. Вейзе. З 1682 р. вивчав філософію і юриспруденцію в Лейпцигу. З 1684 р. був органістом, з 1701 р. — кантором Томаскірхе (попередник І. С. Баха на цій посаді) і керівником музичних студій (директором музики) Лейпцизького університету.

Великий музикант, Кунау був добре освіченою і прогресивною фігурою свого часу. Композиторська творчість Кунау включає багато церковних жанрів. Його клавірні твори займають значне місце в розвитку фортепіанної літератури. Кунау переніс у клавірну музику циклічну форму італійської тріо-сонати, створив твори для клавіру, які не спиралися на традиційні танцювальні образи. У цьому відношенні значні його збірки: «Свіжі клавірні плоди або сім сонат доброго винаходу і манери» (1696) і особливо «Музичне представлення деяких біблійних історій у 6 сонатах, виконаних на клавірі» (1700, в т.ч. «Давид і Голіаф”). Останні, поряд зі скрипковими сонатами «На хвалу 15 таємницям із життя Марії» Г. Дж. Ф. Бібера, є одними з перших програмних інструментальних композицій циклічної форми.

У більш ранніх збірках Кунау – “Клавірні вправи” (1689, 1692), написаних у формі старовинних танцювальних партит і близьких за стилем до клавірних творів І. Пахельбеля, проявляються тенденції до утвердження мелодико-гармонічного стилю.

Серед літературних творів Кунау — роман «Музичний шарлатан» (Der musikalische Quacksalber) — гостра сатира на італоманію співвітчизників.

І. М. Ямпольський